ДієтологІя

Пробіотики, пребіотики и симбіотики – короткі відомості

В.М. Ульянченко

Терміном пробіотики називають життєздатні мікроорганізми, препарати яких після прийому всередину у достатній кількості в активному стані досягають кишківника і, таким чином, впливають на стан здоров’я.

 

Ряд пробіотичних мікроорганізмів (наприклад, Lactobacillus rhamnosus GG, Lactobacillus reuteri, bifidobacteria, деякі штами Lactobacillus casei и Lactobacillus acidophilus group) використовуються в пробіотичних харчових продуктах, зокрема – у ферментованих кисломолочних виробах харчової промисловості, або ж були досліджені щодо можливого їх лікарського застосування – Escherichia (штам coli Nissle 1917), деякі ентерококи (Enterococcus faecium SF68) і пробіотичні дріжджі Saccharomyces boulardii. Серед ймовірних механізмів сприятливих ефектів пробіотичних мікроорганізмів вказуються модуляція (тимчасова) кишкової мікрофлори організму господаря і здатність взаємодіяти з його імунною системою безпосередньо або опосередковано за участю автохтонної мікрофлори. На це вказують результати все більшого числа досліджень in vitro та in vivo з використанням традиційних клінічних та молекулярно-біологічних методів. На додаток до цього, проведено обмежене число рандомізованих контрольованих випробувань серед пацієнтів. Пробіотичними ефектами є:

профілактика і / або скорочення тривалості перебігу і вираженості симптомів ротавірусної або антибіотик-асоційованої діареї

зменшення вираженості симптомів непереносимості лактози

зниження кількості гнилісних (бактеріальних) метаболітів в кишечнику

профілактика і полегшення неспецифічних і нерегулярних скарг з боку шлунково-кишкового тракту у здорових людей

сприятливий вплив при порушеннях мікробного складу кишкової флори

пом’якшення вираженості скарг у зв’язку із запальними захворюваннями шлунково-кишкового тракту і інфекцією Helicobacter pylori

нормалізація дефекації і консистенції випорожнень в осіб, які страждають на констипацію або синдромом подразненої товстої кишки

профілактика або зниження тяжкості атопічних захворювань у дітей раннього віку

профілактика інфекцій дихальних шляхів та інших інфекційних захворювань.

Пребіотики – це «вибірково ферментовані інгредієнти, які сприяють специфічним змінам як складу, так активності мікрофлори шлунково-кишкового тракту, що спричиняє сприятливий ефект для здоров’я господаря». На сьогоднішній день всім критеріям визначення пребіотиків відповідають тільки біфідогенні неперетравлювані олігосахариди, зокрема – інулін, продукт його гідролізу олігофруктоза і (транс) галактоолігосахариди. Вони являють собою харчові волокна, які спричинюють позитивний вплив на мікрофлору кишківника, і цим добре себе зарекомендували. Інші ефекти пребіотиків щодо здоров’я (профілактика діареї або констипаціі, модуляція метаболізму кишкової флори, позитивний вплив на метаболізм ліпідів, стимуляція мінеральної адсорбції і імуномодулюючі властивості) є непрямими, тобто опосередкованими мікрофлорою кишківника.

У свою чергу, синергетичні комбінації про- і пребіотиків називаються симбіотиками.

Література:

de Vrese M., Schrezenmeir J. Probiotics, prebiotics, and synbiotics. Adv Biochem Eng Biotechnol 2008; 111: 1-66.

Gibson G.R., Hutkins R., Sanders M.E. The International Scientific Association for Probiotics and Prebiotics (ISAPP) consensus statement on the definition and scope of prebiotics. 2017; 14: 491-502.

Pandey K.R., Naik S.R., Vakil1 B.V. Probiotics, prebiotics and synbiotics – a review. J Food Sci Technol 2015; 52(12): 7577–7587.